Деякі діти інколи жорстоко поводяться з однолітками. Це виявляється в образливих прізвиськах, глузуванні над зовнішнім виглядом, погрозах, приниженнях. Саме у п’ятирічному віці діти можуть демонстративно заздрити одноліткам, зачіпати їх, змагатися з ними та часом агресивно підкреслювати власну перевагу.
Для формування психологічної єдності з іншими дітьми, позитивного спілкування, педагоги спрямували свої зусилля на розв’язання таких завдань:
розширювати та поглиблювати знання дітей про стосунки з однолітками і дорослими, про загальноприйняті норми поведінки;
розвивати емпатію – емоційну чутливість до почуттів інших людей;
виховувати культуру прояву почуттів – радіти не лише власній перемозі, а й здобуткам товаришів, гідно програвати в іграх тощо;
створювати атмосферу взаємоповаги та взаєморозуміння у дитячому колективі.
Організовуючи освітній процес, педагоги використовують різні методи і прийоми, що сприяють згуртуванню дитячого колективу. Це система педагогічних впливів, що містить ігрові ситуації, прийоми, різні колективні творчі ігри, ігрові заняття, спрямовані на створення позитивного емоційного настрою та атмосфери безпеки у групі однолітків.
Формуючи дружнє ставлення дітей до однолітків, ми керуємося твердженням, що дитина – це не шматок глини, з якого можна виліпити все, що захочеш. Дитина – особистість, яка здатна відчувати, переживати, сприймати, розмірковувати, хотіти і, спираючись на свій унікальний досвід, мати свою власну точку зору та вибирати, як їй поводитися у тій чи іншій ситуації. Тож ми намагаємося сформувати у дітей морально-етичні цінності, збагачуючи їхній досвід добрими вчинками, дружнім ставленням одне до одного, заохочуючи піклування про молодших і слабших, допомогу товаришам тощо. | 
