Психологічні особливості дітей дошкільного віку проявляються у різних
ситуаціях. Вік 5–6 років – це старший дошкільний вік. Він є дуже важливим віком
у розвитку пізнавальної сфери дитини, інтелектуальної та особистісної. Його
можна назвати базовим віком, коли в дитині закладаються багато особистісних
аспектів, опрацьовуються всі моменти становлення «Я»-позиції. Саме 90% усіх рис
особистості дитини закладається у віці 5–6 років. Це – дуже важливий вік, коли
ми можемо зрозуміти, якою буде людина в майбутньому.
У 5-6 років дитина, як губка, вбирає всю
пізнавальну інформацію. Науково доведено, що дитина в цьому віці запам’ятовує
стільки матеріалу, скільки не запам’ятає потім ніколи в житті. У цьому віці
дитині цікаво все, що пов’язане з навколишнім світом, розширенням її кругозору.
Найкращим способом отримання саме наукової інформації є читання дитячої
енциклопедії, в якій чітко, науково, доступною мовою, дитині описується
будь-яка інформація про навколишній світ. Дитина отримає знання про космос,
стародавній світ, людське тіло, тварин та рослин, країни, винаходи і про багато
іншого.
Цей період називають сензитивним для
розвитку всіх пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам’яті,
уяви. Для розвитку всіх цих аспектів ускладнюється ігровий матеріал, він стає
логічним, інтелектуальним, коли дитині доводиться думати й міркувати.
Добре грати у словесні ігри, тому що
дитина вже використовує у своїй промові синоніми, антоніми, розрізняє голосні
та приголосні, може визначити кількість складів у словах, місце звуку в слові
(початок, середина, кінець цього слова).
Конструктор добре розвиває логічне
мислення. Тут важливим моментом є складання за схемою-зразком, починаючи з
простих візерунків. Кубики, різні головоломки, мозаїку необхідно викладати по
картинці, орієнтуючись на колір, форму, величину.
Розвивають усі аналізатори – зорові,
логічні, словесні – різні логічні таблиці. Всі завдання, побудовані на видовій,
тематичній класифікації, змушують працювати увагу, зорове сприйняття і мислення
дитини. Наприклад, гра «Четвертий зайвий» – на картинках зображені різні
предмети, наприклад, автобус, вантажівка, тролейбус і трамвай. З чотирьох
предметів один – зайвий. Дитина повинна подумати, вибрати цей зайвий предмет і
сказати, чому він зайвий. Дитина ще повинна одним словом назвати три предмети,
що залишилися (у нашому випадку, пасажирський транспорт). І таких картинок, об’єднаних
у групу за спільною ознакою, може бути безліч. Дитина повинна мати широкий
кругозір, уміти аналізувати ситуацію і пояснити, аргументуючи свій вибір.
«Розклади по порядку». Пропонується ряд
ілюстрацій, пов’язаних однією темою, але розкладених неправильно. Дитина
повинна визначити, яка з ілюстрацій зображує те, що сталося раніше чи пізніше,
тобто розкласти по порядку. Тут дитина повинна побачити послідовність,
простежити логічну закономірність і обґрунтувати.
«Хто більш уважний». Дитині дається
таблиця-вправа на пам’ять, де можуть бути намальовані предмети та їх схематичне
зображення – символи. Дається деякий час на запам’ятовування, потім дитина
повинна пригадати послідовність і відтворити табличку так, як має бути. У таких
іграх на логіку простежується й особистісний аспект дошкільника. Правильно
вирішивши вправу, дитина радіє, відчуває впевненість у собі та бажання
перемагати. Є діти, які здаються, не вірять у свої сили, і завдання батьків або
психолога – виробити у дитини прагнення перемогти. Дитина повинна знати, що «Я
можу».
Головні психологічні особливості дітей
дошкільного віку – це їхній пізнавальний розвиток, розширення кругозору. І всі
ігри, спрямовані на це, дадуть хороший результат. Не відповідайте коротко
дитині – «так» чи «ні». Відповідайте дитині розгорнуто, запитуйте його думку,
змушуйте думати й міркувати. А чому зараз зима? Доведи. А чому в лісі не можна
розводити багаття? Обґрунтуйте. У дітей багато неусвідомленої інформації в
голові, часом акумулювати її, розкласти по поличках вони не можуть. І завдання
дорослих – їм у цьому допомогти.
Важливим показником цього віку (5–6 років)
є оцінне ставлення дитини до себе та інших. Діти можуть критично ставитися до
деяких своїх недоліків, можуть давати особистісні характеристики своїм
одноліткам, помічати відносини між дорослим і дорослим або дорослим і дитиною.
Але батьки й надалі залишаються прикладом для дітей. Якщо батьки несуть
позитивну інформацію, якщо у дитини на душі добре, немає страху, образи,
тривоги, то будь-яку інформацію (особистісну та інтелектуальну) можна закласти
у дитину. Бережіть психіку дітей. |